XV ШАХОВА ОЛІМПІАДА
16 вересня — 10 жовтня 1962 р.

Конгрес ФІДЕ у Лейпцігу (1960 р.) доручив провести XV Олімпіаду Шаховій Федерації Болгарії.  Голова Президії Народних Зборів Болгарії Д. Ганев у своєму вітанні організаторам та учасникам цього турніру підкреслив, що проведення XV Олімпіади в Народній Республіці Болгарії, в її найновішому і найпрекраснішому курортному комплексі «Золоті піски» болгарська громадськість розцінює як визнання вкладу Болгарії та її шахової федерації в міжнародний шаховий і спортивний рух».

XIV ШАХОВА ОЛІМПІАДА
6 жовтня — 9 листопада 1960 р.

XIV Олімпіада проходила у Лейпцігу. Місто жило цією подією. Уже ступивши на перон вокзалу, учасники потрапляли у атмосферу шахів. Яскраві плакати  запрошували в «РингМессехауз» — красиву будову в центрі , яка на час проведення Шахової Олімпіади була у розпорядженні шахістів . Шахова спілка НДР при допомозі уряду зробила все , щоб змагання пройшли на належному рівні. Понад 100 шахових діячів  — членів  оргкомітету, очолюваного Г. Гретцем, кілька місяців займалися питаннями організації Олімпіади. Тому не дивно, що  все було продумано і виконано з великим розмахом. Турнірне приміщення було обладнано чудовим реквізитом: столиками, шаховими комплектами, годинниками і  магнітними демонстраційними шахівницями. Прекрасно працював пресцентр Олімпіади: бюлетень про турнір видавався чотири рази в день. Преса і телебачення приділяли велику увагу змаганням, де було акредитовано більше 200 журналістів з різних країн.
 

XIII ШАХОВА ОЛІМПІАДА
30 вересня — 23 жовтня 1958 р.

У 1958 році Мюнхен відзначав своє 800-річ- чя. Це подія була приводом організаторам XIII Олімпіади — Шаховій спілці ФРН — для проведення змагання в столиці Баварії.  Досить сильним був склад і радянської команди, до якого входили лише гросмейстери: чемпіон світу Ботвинник, екс-чемпіон світу Смислов, досвідчені Керес і Бронштейн, молоді Таль і Петросян. Югославську команду очолювали Глігорич, Матанович та Івков, угорську — Сабо і Барца, ФРН — Унцікер, НДР — Ульман, команду Данії — герой XII Олімпіади молодий Б. Ларсен.  В команді Аргентіни вперше не було Найдорфа.

XII ШАХОВА ОЛІМПІАДА
31 серпня — 24 вересня 1956 р.

Столиця нашої Батьківщини була свідком багатьох великих шахових змагань, лише «турніри націй» у Москві ніколи ще не проводились. Тому рішення ФІДЕ про проведення XII шахової Олімпіади в Москві знайшло одноголосну підтримку і викликало загальний інтерес у шаховому світі. Цьому сприяв високий авторитет радянської шахової школи, представники якої володіли тоді всіма титулами світових першостей. Про значення XII Олімпіади найточніше висловився капітан датської команди І. Еневольдсен, учасник п'яти олімпіад: «Шахова Олімпіада 1956 р. є найбільшою як за кількістю і за складом команд. Шкода, що в турнірі не бере участь одна з найсильніших шахових країн — команда США. Однак це не дуже важливо у порівнянні з тим фактом, що вперше в історії шахових змагань братимуть участь команди азіатських країн. Це одна з найважливіших рис турніру, оскільки переконаний, що спілкування шахістів різних країн сприяє розвитку дружніх стосунків між народами». І справді, московські любителі шахів з особливою теплотою зустріли дебютантів з Індії, МИР, Філіппін і Пуерто-Ріко. Представники різних поколінь, різних стилів і шкіл приїхали у Москву.

XI ШАХОВА ОЛІМПІАДА
4—25 вересня 1954 р.

На проведення XI Олімпіади претендували Аргентіна і Бразілія. Бразільська федерація бажала організувати Олімпіаду в Сан-Паулу на честь 400-річчя заснування міста. І все-таки ФІДЕ прийняла рішення провести Шахову Олімпіаду в Аргентіні.

X ШАХОВА ОЛІМПІАДА
10—30 серпня 1952 р.

На X, ювілейну, Олімпіаду 25 країн делегували своїх кращих шахістів, які повинні були змагатися за світову першість.

Відмінність цього змагання від усіх попередніх найточніше висловив на відкритті головний суддя турніру Карел Опоченський: «Особливе значення X 75 Олімпіади полягає в тому, що у ній вперше в історії олімпіад братиме участь команда СРСР. Це надасть турніру ще більшої значимості». Це було сказано не випадково. Величезний розмах шахового руху в Радянському Союзі, висока майстерність радянських шахістів завоювали загальне визнання. Участь радянських шахістів в Олімпіаді була головною подією турніру. Крім команди СРСР на Олімпіаді в Хельсінкі дебютували команди НДР, Ізраїлю, Люксембурга.

IX ШАХОВА ОЛІМПІАДА
20 серпня — 19 вересня 1950 р.

Друга світова війна надовго обірвала шахове життя в Європі, а ФІДЕ практично припинила свою діяльність. За роки війни шаховий світ зазнав великих втрат. Один за другим пішли з життя екс-чемпіони світу Ем. Ласкер і Х.-Р. Капабланка, чемпіонка світу В. Менчик, ряд інших відомих гросмейстерів і майстрів, а вже після закінчення війни — чемпіон світу О. Альохін. Однак після закінчення війни міжнародне шахове життя вдалося досить швидко відновити. Це свідчить про те, що шахове мистецтво міцно ввійшло в загальнолюдську культуру. Уже влітку 1946 року у Вінтертурі (Швейцарія) відбувся перший післявоєнний конгрес ФІДЕ. Вступ Радянського Союзу у ФІДЕ у 1947 році надав міжнародній організації ще більшого авторитету і ваги. В той час зусилля ФІДЕ 67 насамперед були спрямовані на розробку системи розіграшу особистої світової шахової першості. Матч- турнір 1948 року найсильніших гросмейстерів світу розв'язав цю проблему ФІДЕ. Першим чемпіоном світу ФІДЕ став представник радянської шахової школи Михайло Ботвинник.

Лише після цього ФІДЕ змогла спрямувати свої зусилля на відродження традиції «турнірів націй» — шахових олімпіад. Вперше після війни питання про Олімпіаду було порушено на конгресі в Сальтшобадені (Швеція, 1948 р.). Шахова федерація Югославії виявила бажання стати організатором у 1949 році першої післявоєнної шахової Олімпіади. Однак прийняти остаточне рішення конгрес ще був не готовий. Лише через рік паризький конгрес ФІДЕ прийняв рішення про про¬ведення IX Олімпіади у 1950 році в Югославії. Так було відновлено олімпійські традиції шахістів. Почався новий етап в історії шахових олімпіад. Відновлення олімпійських традицій після руйнівної війни мало величезне значення. Проведення спортивних олімпіад 1948 р. і шахової Олімпіади 1950 р. накреслило шляхи зміцнення і дальшого розвитку мирних контактів роз'єднаних війною народів, особливо європейського континенту.

Дев'ята Олімпіада була проведена в Дубровніку, старинному курортному місті на березі Адріатичного моря. Югославська шахова федерація прекрасно організувала турнір. Велику допомогу федерації надала держава, яка взяла на себе витрати на підготовку і проведення змагання. Турнір проходив у приміщенні музею «Галерея мистецтв».

В Олімпіаді брали участь всього 16 команд, оскільки не всі країни мали можливість у важкі післявоєнні роки зібрати необхідні кошти для участі в турнірі. Про це свідчив той факт, що на конгресі в Парижі було прийнято рішення про збільшення складу команд до 6 чоловік (4 основні і 2 запасні учасники). Але в Дубровніку цим правом скористалися не всі. Команди Чілі і Перу мали в своєму складі по чотири чоловіки, Аргентіни, Австрії, Бельгії, Данії і ФРН — по п'ять, а французи вийшли із становища, заявивши в команду відому шахістку Шоде де Сілан, яка була першою жінкою, що брала участь в офіційній чоловічій Олімпіаді ФІДЕ. Зазначимо, що її результат (1,5 з 6) не поступався турнірним досягненням багатьох учасників-чоловіків.

За роки, що минули після VIII Олімпіади, у всіх командах відбулися значні зміни. З 84 учасників лише 23 шахісти брали участь у довоєнних турнірах. Повністю обновили свою команду шведи: Штальберг ще не повернувся з Аргентіни, де прожив усі роки війни. Не було також Штольца і Лундіна. Тартаковер і Найдорф, які в довоєнних олімпіадах виступали за команду Польщі, приїхали в Дубровнік з командами Франції й Аргентіни. Для гросмейстера С. Тартаковера це була сьома (й остання) Олімпіада. 63-річний ветеран був старійшиною IX Олімпіади. Найдосвідченішу команду виставила Голландія, в складі якої було чотири учасники довоєнних олімпіад на чолі з екс-чемпіоном світу Ейве. В команді господарів із старої гвардії виступали Пірц і Трифунович. Замість відсутніх відомих майстрів грала талановита молодь.

VIII ШАХОВА ОЛІМПІАДА
24 серпня — 19 вересня 1939 р.

Остання перед другою світовою війною Олімпіада вперше відбувалася в Південній Америці. Це дало можливість взяти в ній участь багатьом країнам Нового Світу. Очікувалося, що в турнірі братиме участь понад 40 команд з Європи й Америки. Організатори Олімпіади мали намір зібрати всі кращі шахові сили того часу й особливо учасників відомого в історії АВРО-турніру 1938 року.
Замість очікуваних 40 команд у турнірі взяли участь 27, проти й ця цифра була рекордною для подібних турнірів. Дебютантами на Олімпіаді виступали 11 країн— 10 американських та одна європейська (Болгарія). Головною втратою організаторів турніру була відмова від участі сильної команди США, переможця останніх чотирьох олімпіад, тому що організатори турніру не задовольнили фінансових вимог американців. На турнір не приїхали досвідчені команди Угорщини, Югославії і ряд інших команд й окремих шахістів Європи. З восьми учасників АВРО-турніру приїхали чемпіон світу Альохін, Капабланка і Керес. Багато європейських країн не мали змоги приїхати в далеку Аргентіну.

Перед VIII Олімпіадою у господарів не було традиційного перехідного Кубка Гамільтона-Рассела. Він зберігався у Нью-Йорку в шаховому клубі імені Маршалла, у переможців попередньої, VII Олімпіади. Американці вперто відмовлялися повернути кубок, мотивуючи, що вони виграли більше трьох разів підряд і повинні одержати його на вічне зберігання. З великими труднощами за допомогою уряду Аргентіни організаторам турніру все-таки вдалося одержати кубок. Змагання проводилися у театрі Політеам. Все на турнірі було святковим, і ніщо не віщувало біди, яка насувалася, — кривава заграва страхітливої війни уже зажевріла в Європі.

Вперше Олімпіаду проводили з попередніми турнірами. Команди було поділено на чотири півфінали, чотири переможці з кожного виходили у фінал. Решта команд змагалася в «утішному турнірі» на приз президента Аргентіни. Півфінали пройшли без несподіванок. Всі провідні команди впевнено завоювали право брати участь у фіналі.

VII ШАХОВА ОЛІМПІАДА

Індивідуальні результати призерів:
США: Решевський (+6—3=7); Файн (+9—1 = 5); Кежден ( + 13—1=2); Маршалл (+3—0 = 7); Горо- віц ( + 11—0 = 4).
Угорщина: Ліліенталь (+9—2 = 6); Л.Сабо (+9 -2=7); А. Штейнер (+12-1 = 5); Гаваші (+6 —4 = 5);Вайда (+2-0=2).
Польща: Тартаковер (+1—2=10); Найдорф (+5—3 = 7); П. Фрідман (+10—2 = 5); Аппель (+7 —3=4); Регедзинський ( + 10—1=2).

VI ШАХОВА ОЛІМПІАДА
16—31 серпня 1935 р.

Шоста Олімпіада відбулася в столиці Польщі. В ній взяла участь рекордна кількість країн — 20! Цей факт красномовно відбивав життєвість і популярність «турніру націй».

Індивідуальні результати призерів:

США: Файн (+5-4 = 8), Маршалл (+6-3=3), Купчик (+6—0=8), Дейк (+13—0=5), Горовіц ( + 10—1=4).
Швеція: Штальберг (+9—2 = 7), Штольц (+7— —3=8), Лундін ( + 10—2=7), Даніельссон (+12— — 1=6),Ларсон (+0—1 = 1).
Польща: Тартаковер (+6—0=11), П. Фрідман (1+17-0=9), Найдорф (+9—2=6), Г. Фрідман (+5— —2=5), Макарчик (+6—1=7).